Щорічно 17 травня за ініціативою Всесвітньої Ліги гіпертонії (The World Hypertension League (WHL) відзначається Всесвітній День боротьби з артеріальною гіпертензією.

Метою проведення Дня боротьби з артеріальною гіпертензією є доведення до широких кіл громадськості інформації про небезпеку гіпертонічної хвороби і серйозності її медичних ускладнень, а також підвищення інформування про методи профілактики та ранньої діагностики.

В 2019 році Всесвітній День боротьби з артеріальною гіпертензією проводитися під девізом «Знай цифри свого артеріального тиску» з метою підвищення обізнаності населення про високий кров'яний тиск і залученню всіх членів суспільства до контролю артеріального тиску самостійно і в клінічних умовах. Основна мета - кожна людина повинна вимірювати артеріальний тиск.

Артеріальна гіпертензія (АГ) є найбільшою неінфекційною пандемією у світі: її загальна поширеність становить близько 30-45% загальної чисельності населення з різким збільшенням її частки з віком. Це захворювання часто не змінює самопочуття людини, маючи безсимптомний перебіг, тому єдиним способом якомога раніше виявити і моніторувати його є вимірювання АТ, проведення електрокардіографії, а також створення постійного інформаційного простору в державі в цілому та громадах зокрема щодо збереження здоров'я і необхідності немедикаментозної та медикаментозної терапії виявленої АГ. Такі економічно ефективні діагностичні технології, а також застосування доступних ліків для контрольованого тривалого лікування АГ і профілактики її ускладнень можуть сприяти економії ресурсів у майбутньому в контексті скорочення видатків на медичне лікування ускладнень, покращення якості життя і підвищення працездатності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, така опіка над пацієнтом може здійснюватися лише через систему охорони здоров'я, базисом якої є первинна медико-санітарна допомога.

Кожен третій українець має підвищений артеріальний тиск і часто не знає про це. Підвищення артеріального тиску (артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба) виявляється у 25% дорослого населення України і належить до захворювань, які скорочують тривалість життя та призводять до інвалідності.

Сьогодні усім відомо, що високий АТ є основним ризик-фактором підвищеної захворюваності та смертності від таких причин, як інсульт, ішемічна хвороба серця (ІХС), хронічна ниркова недостатність, що призводить до значних медичних і соціальних проблем та економічних витрат. Неконтрольована артеріальна гіпертонія також може призводити до сліпоти, аритмії  та серцевої недостатності.

Виявлення гіпертонії є першим кроком на шляху боротьби з цим захворюванням. Ця мета може бути досягнута шляхом організації регулярного вимірювання артеріального тиску не тільки при поганому самопочутті, але і при відсутності скарг. Вимірювання артеріального тиску повинно бути доступним не тільки в медичних організаціях, але і в різних громадських місцях, таких як торгові центри, аптеки, школи, релігійні установи тощо. Не вимірюючи артеріальний тиск, неможливо визначити захворювання, а отже, призначити відповідне лікування.

Методика вимірювання АТ:

  • Вимірювання артеріального тиску повинно проводитися у спокійному оточенні після 5-хвилинного відпочинку.
  • Протягом 30 хвилин до вимірювання не можна курити чи пити каву.
  • Приміщення повинно бути затишним, із комфортною температурою.
  • Обстежуваний має спиратися спиною на спинку стільця або крісла, а ступні повинні опиратися на підлогу. Ноги не перехрещуються. Пацієнт не змінює положення під час вимірювання.
  • Рука, на якій проводиться вимірювання, має лежати розслаблено на опорі долонею догори, манжета повинна знаходитися на рівні серця. Нижній край манжети на 2-2,5 см вище ліктьової ямки.
  • Манжета не повинна бути одягнена занадто тісно (один палець має проходити між манжетою та рукою).

Артеріальний тиск обов'язково вимірюється на двох руках.

Вимірювання слід проводити не менше двох разів з інтервалом 2-3 хвилини, до уваги приймається результат з найбільшими цифрами АТ. При отриманні розбіжності показників АТ понад 5 мм рт. ст. слід зробити повторні виміри через декілька хвилин.

Під час першого вимірювання АТ слід отримати результати у положенні сидячи, стоячи та лежачи. Пацієнтам похилого віку (при супутньому діабеті або підозрі на ортостатичну гіпотензію) слід проводити визначення АТ через одну та п'ять хвилин після переходу в ортостаз.

Виникнення і перебіг АГ тісно пов'язані з наявністю факторів ризику:

Вік. Існує позитивна залежність між АТ і віком. В цілому рівень діастолічного АТ підвищується до 55 років, потім змінюється мало. Систолічний АТ постійно зростає з віком.

Стать. Середні рівні АТ і поширеність АГ у жінок молодого і середнього віку дещо менші, ніж у чоловіків. Пізніше ця залежність змінюється аж до реверсії.

Спадковість - один з найвпливовіших факторів майбутнього розвитку АГ.

Виявлено тісну кореляцію між АТ найближчих родичів (батьки, брати, сестри).

Маса тіла. Кореляція між масою тіла і рівнем АТ пряма, значна і стійка. Надлишкова маса асоціюється з 2-6 кратним підвищенням ризику виникнення АГ.

Аліментарні фактори:

  • Кухонна сіль. її вживання понад фізіологічну норму позитивно корелює з рівнем АТ.
  • Інші мікроелементи. Існує зворотний зв'язок між вживанням калію, кальцію, магнію і рівнем АТ.
  • Макроелементи: білки, жири, вуглеводи, харчові волокна. Переважання в харчовому раціоні овочів та фруктів, риби, білого курячого м'яса, обмеження вживання тваринних жирів, холестерину і солодощів сприяє зменшенню рівня АТ.
  • Кава та кофеїн. Відновлення пресорного ефекту кофеїну відбувається через декілька годин після вживання кави. АГ виникає втричі частіше серед тих, хто вживає від 1 до 5 чашок кави на день порівняно з тими, хто не вживає кави взагалі. Кофеїн, що міститься в міцній каві, підвищує діастолічний АТ у чоловіків з гіпертензією на 8 мм рт.ст., а у осіб з нормальним АТ - на 3 мм рт.ст.
  • Алкоголь. Вживання алкоголю прямо корелює з рівнем АТ, причому як епізодичне, так і хронічне. Залежність між вживанням алкоголю і поширеністю АГ має вигляд J-подібної кривої. Частота АГ найменша серед осіб, що вживають алкоголь в окремих випадках, і поступово зростає в залежності від зростання щоденної кількості вживаних алкогольних напоїв.

Паління. Нікотин різко підвищує АТ навіть у завзятих курців. Ефект кожної сигарети триває біля 30 хвилин. Вже на 1-й хвилині після її випалювання систолічний АТ підвищується на 15 мм рт.ст., а на 4-й - на 25 мм рт.ст. При однакових рівнях АТ мозковий інсульт та ІХС у осіб, що палять, виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.

Психосоціальні фактори. Стрес сприяє підвищенню АТ. Проте поки що невідомо, чи призводить тривалий стрес до довготривалого підвищення АТ.

Соціально-економічний статус. В країнах із розвинутою економікою визначається зворотний зв'язок між АТ і рівнем освіти, доходів та професійним статусом. Разом з тим, в країнах перехідного і доперехідного періоду визначається значна розповсюдженість АГ серед забезпечених верств населення. Досвід більшості країн свідчить, що зі зростанням економіки в суспільстві реєструється неухильне підвищення рівнів АТ і поширеності АГ серед малозабезпечених верств населення.

Фізична активність. У осіб, що ведуть малорухомий спосіб життя, ризик виникнення АГ на 20-50% вищий, ніж у фізично активних. Фізичні навантаження під час виконання професійних обов'язків сприяють підвищенню АТ, а фізична активність в години дозвілля - навпаки. Регулярні аеробні фізичні навантаження є досить ефективним засобом немедикаментозного лікування АГ.

Профілактичні заходи щодо артеріальної гіпертензії спрямовані на впровадження здорового способу життя і корекцію виявлених факторів ризику.

Вони передбачають:

  • повну відмову від паління;
  • обмеження вживання кухонної солі;
  • нормалізація ваги - призначення гіпокалорійної дієти та регулярної фізичної

активності;

  • припинення зловживання алкоголем;
  • зменшення вживання насичених жирів, солодощів та холестерину;
  • підвищення фізичної активності в години дозвілля;
  • психоемоційне розвантаження та релаксацію.

За даними ВООЗ, профілактика, спрямована на зміну способу життя, є універсальною "вакциною" проти артеріальної гіпертензії, а застосування перелічених заходів сприяє зменшенню її нових випадків на 50%.

Людина повинна знати свій AT, розуміти підвищений він чи ні. При наявності АГ - лікувати її. Для цього різні експертні групи рекомендують проводити регулярні вимірювання AT практично здоровим людям. Саме усвідомлення свого стану може мотивувати зміну способу життя людини (відмову від шкідливих звичок, раціональне харчування тощо).

Доведено, що своєчасне лікування АГ може зменшити імовірність розвитку і більш тяжкого перебігу захворювання; зниження навіть незначних підвищень AT зменшує захворюваність і смертність від хвороб системи кровообігу. Чим нижчий рівень AT, тим менший ризик мозкових інсультів та ІХС.