Тютюн і здоров'я легенів

Щорічно в травні місяці Всесвітня Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) і її партнери у всьому світі відзначають Всесвітній День без тютюну, привертаючи увагу до ризиків для здоров'я, пов'язаних зі споживанням тютюну, і закликаючи до проведення ефективної політики щодо зниження рівнів його споживання.

Вживання тютюну – одна з основних причин передчасних смертей і хвороб, якій можна запобігти та яка щорічно забирає життя понад 7 мільйонів людей у всьому світі. Більше 6 мільйонів таких смертей трапляються внаслідок безпосереднього вживання тютюну і близько 890 тисяч – через вплив тютюнового диму на некурців. Понад 1 мільярд людей, або кожен п’ятий житель планети віком від 15 років, курять тютюн. Приблизно 80% курців живуть у країнах з низьким або середнім рівнем доходів, а близько 226 мільйонів живуть у злиднях.

Основна мета Всесвітнього Дня без тютюну - зробити внесок в захист нинішнього і майбутніх поколінь не тільки від руйнівних наслідків для здоров'я, пов'язаних з тютюном, але також і від соціальних, екологічних і економічних наслідків споживання тютюну і впливу тютюнового диму.

Тема Всесвітнього дня без тютюну 2019 р .: «Тютюн і здоров'я легенів», а його девіз: «Не дай тютюну позбавити тебе дихання ».

Кампанія покликана підвищити обізнаність про:

  • згубні наслідки вживання тютюну для легенів людини, від раку до хронічних респіраторних захворювань;
  • найважливішу роль легенів для здоров'я і благополуччя кожної людини.

Куріння тютюну і вплив вторинного тютюнового диму підвищують ризик розвитку багатьох захворювань. Зокрема, активне і пасивне куріння позначається на здоров'я легенів і може викликати такі хвороби, як:

  • Рак легенів: з курінням пов'язані більше двох третин усіх смертей від раку легенів в світі, а вплив вторинного тютюнового диму підвищує ризик розвитку раку легенів у некурців. У більшості країн Європейського регіону ВООЗ рак легенів є провідною причиною смерті від онкологічних захворювань. У 2018 р від раку легенів в Регіоні померли приблизно 430 000 чоловік, і в цей же період було діагностовано більше півмільйона нових випадків хвороби. Знизити ризик розвитку раку легенів можна, відмовившись від куріння: через 10 років після відмови від куріння ризик зменшується приблизно в два рази.
  • Хронічні респіраторні захворювання, такі як хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) і астма: куріння тютюну - головна причина розвитку ХОЗЛ, яка характеризується болючим кашлем і важким утрудненим диханням. Також куріння призводить до загострення астми, що обмежує рухливість людини і здатне призвести до інвалідності. Згідно з останніми даними, в 2017 р. на ХОЗЛ доводилося 3,6% всієї смертності в Європейському регіоні. Якнайшвидша відмова від куріння - це найефективніший засіб уповільнити розвиток ХОЗЛ і пом'якшити перебіг астми.

Крім цього, дітям, які схильні до впливу вторинного тютюнового диму, загрожує підвищений ризик зараження інфекціями нижніх дихальних шляхів, а також розвитку і посилення астми, пневмонії та бронхіту. Добре доведено зв'язок між курінням і туберкульозом (ТБ): до складу тютюнового диму входять хімічні речовини, які можуть провокувати латентну інфекцію ТБ. У людей з активною формою туберкульозу куріння збільшує ризик інвалідності і смерті внаслідок дихальної недостатності.

Для запобігання поширенню тютюнокуріння у 2003 р. було прийнято Рамкову конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) із боротьби проти тютюну (РКБТ). РКБТ – перший зобов‘язуючий міжнародний договір, створений під егідою ВООЗ у відповідь на глобальну епідемію тютюнокуріння. РКБТ було ратифіковано 181 країною, що охоплює близько 90% населення світу.

Вживання тютюну – одна з основних причин неінфекційних захворювань та передчасних смертей, яким можна запобігти через запровадження комплексних заходів, що довели свою ефективність у багатьох країнах. Усі ці заходи включено до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ), яку Україна ратифікувала у 2006 році. Необхідність реалізації положень Конвенції було також включено до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 2014 року, що є ще одним стимулом рухатися в напрямі боротьби проти тютюну.

За час після підписання РКБТ ВООЗ завдяки спільним зусиллям Міністерства охорони здоров’я України, народних депутатів, міжнародних та громадських організацій вдалося заборонити рекламу, просування та спонсорство тютюну, звільнити громадські місця від тютюнового диму, запровадити графічні попередження про шкідливість куріння на пачках сигарет, у рази збільшити податки на тютюн. Усе це дало змогу суттєво скоротити поширеність куріння в Україні та підвищити його соціальну неприйнятність.

Хоча у порівнянні з 2010 р. поширеність вживання тютюну в Україні зменшилась, понад 8 млн. українців продовжують вживати тютюн. Подальше втілення РКБТ ВООЗ допоможе зупинити тютюнову епідемію.

Зараз у розвинених країнах, зокрема у країнах ЄС, оголошено стратегію «Кінець ери тютюну», яка має на меті знижувати поширеність куріння. Україні потрібно й надалі посилювати антитютюнове законодавство й забезпечити належний контроль за його виконанням.

В Україні 22,8% дорослого населення курять тютюнові вироби (39,7% серед чоловіків та 8,8% серед жінок). Загалом 20,1% (7,2 млн) дорослого населення курять щодня (35,9% серед чоловіків та 7,0% серед жінок).

Середній вік початку куріння для осіб віком 18–34 роки, які будь-коли курили щодня, становить 16,8 років, а 60,4% курців почали курити до досягнення 18-річного віку.

Наразі 22,8% дорослого населення курять сигарети (39,6% серед чоловіків та 8,8% серед жінок). Середня кількість сигарет, викурених протягом дня, становить 17,1 серед щоденних курців сигарет (18,2 для чоловіків та 12,6 для жінок). Серед щоденних курців сигарет 90,5% викурювали 10 і більше сигарет.

У цілому 0,7% дорослого населення вживають кальян з тютюном, а 0,2% – бездимний тютюн.

Шкідливий вплив тютюну

Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII столітті.

У тютюновому димі, крім слабкого наркотика – нікотину, міститься близько 200 особливо отруйних речовин – чадний газ, бензпірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отрутнішим, ніж скажімо в ХІХ ст., через те, що тютюнові листки характеризуються надзвичайною гігроскопічністю й активно поглинають з повітря шкідливі домішки, аерозолі, кількість яких дедалі збільшується.

При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін.

Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи:

  • канцерогенні речовини;
  • подразнюючі речовини;
  • отруйні гази;
  • отруйні алкалоїди.

Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).

Нікотин є одною із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головного струменю сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де курять. 

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.

Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, який покриває дихальні шляхи. Це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що пов’язано з виділенням мокроти при кашлі.

Роль паління в розвитку злоякісних новоутворень незаперечна. Статистично доведено, що ризик розвитку раку пов'язаний не лише з самим фактом паління, але і з його тривалістю і інтенсивністю, тобто з кількістю сигарет, споживаних в день, місяць, рік. У тютюновому димі міститься більше 60 канцерогенів. У перерахунку на масу кількість канцерогенів в 1 сигареті коливається від 1 до 3мг. Одним з найбільш токсичних компонентів тютюну є кадмій і його рівень підвищений в тканинах людини, що палить, в 3 рази. Кадмій призводить до канцерогенезу внаслідок ушкодження ДНК, що веде до мутації генів. Також велика роль вільних радикалів, кількість яких також підвищується в організмі на тлі паління.

Паління - головна причина раку легенів, яка збільшує його ризик в 20 разів. Тютюнокуріння обумовлює 86% випадків раку легенів у чоловіків і 49% жінок. Ризик розвитку раку легенів дозозалежний : чим більше сигарет людина палить, тим вище в неї ризик захворіти раком легенів.

Біля 70% випадків раку ротової порожнини асоційовано з палінням. У тих, хто палить рак ротоглотки розвивається в 7 разів частіше, ніж у некурящих.

У тих, хто палить ризик розвитку раку стравоходу в 3 рази вище, ніж у некурящих. І хоча при припиненні паління ризик значно знижується, він все одно навіть через 10 років після припинення паління в 2 рази вище, ніж у тих, хто ніколи не палив. Ризик раку підшлункової залози підвищений в 3 рази при викурюванні більше 40 сигарет в день, при викурюванні меншої кількості він підвищений в 1,6 раз у чоловіків і в 1,7 раз у жінок, тобто ризик раку підшлункової залози прямо пропорційний інтенсивності паління. При припиненні паління ризик розвитку раку підшлункової залози знижується на 50% через 3-10 років після припинення паління.

Паління є одним з головних чинників ризику розвитку раку сечового міхура. Серед хворих з цією патологією до її розвитку палили 50% чоловіків і 23% жінок. Ризик раку сечового міхура в 3 рази вище у тих, хто палить. І навіть після припинення паління ризик залишається в 2 рази вище, ніж у тих, хто ніколи не палив. Ризик розвитку раку нирки вище 2 рази у чоловіків, які палять більше 20 сигарет в день і в 1,6 раз вище при палінні від 1 до 9 сигарет в день.

Ризик розвитку раку шийки матки в 3 рази вище у жінок, які палять більше 17 сигарет в день і в 2 рази вище при палінні від 11 до 16 сигарет. Розвиток раку шийки матки зв'язують як з палінням, так з інфікуванням вірусом папіломи людини. За наявності вірусу папіломи людини і жінки, що палить, ризик розвитку ще вищий. Тобто ці фактори викликають взаємопотенціюючу дію. Вплив паління на рак молочної залози може бути сильніший, ніж вважалося раніше. Згідно результатів великих досліджень у здорових жінок з підвищеним ризиком раку молочної залози, у теперішніх і колишніх курців ризик смерті від раку молочної залози був вищий на 39% в порівнянні з жінками, які ніколи не палили.

У людей, що припинили палити, ризик розвитку онкологічної патології знижується, причому з часом цей ризик знижується все більше.

Епідемія тютюнопаління є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця. При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення тривалості життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.

Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнах призвела до зменшення курців. Але незалежно від цього велика кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоду всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх нащадків. Тобто куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства.

Отже, паління тютюну - один з найбільш небезпечних чинників ризику серцево-судинних, бронхолегеневих, онкологічних і інших хронічних захворювань. Пасивне паління також шкідливе, як і активне. Немає безпечних доз і нешкідливих форм споживання тютюну. Так звані "легкі" і тонкі сигарети, а також кальяни і електронні сигарети не менш шкідливі для здоров'я. Відмова від паління буде корисна для здоров'я у будь-якому віці, незалежно від "стажу" паління.

За матеріалами центру здоров’я ВОСКДРЗН
підготувала  лікар міського ЦПМСД
А.Герасименко

Додаткові матеріали: