В Україні, як і в усьому світі, глаукома продовжує залишатися однією з провідних причин сліпоти. Незважаючи на досягнення офтальмологічної науки, основним методом профілактики сліпоти внаслідок глаукоми є рання діагностика та профілактика факторів ризику. Саме тому вже 10 років поспіль щорічно в березні офтальмологи всіх країн світу проводять тиждень боротьби з глаукомою.

Початок недуги підступний і протікає безсимптомно. Якщо не проводити лікування цього захворювання, то поступово починає звужуватися поле зору - людина перестає помічати розташовані збоку об'єкти, а надалі може повністю втратити зір і залишитися сліпою. Як зазначають фахівці, єдиний спосіб профілактики сліпоти при глаукомі – це рання діагностика захворювання.

Щоб залучити якомога більше людей до вирішення проблем профілактики та лікування цієї недуги, а також активніше інформувати населення про фактори ризику, методи обстеження та захисту зору, Всесвітня Глаукомна Асоціація (WGA) та Всесвітня Асоціація пацієнтів, що мають глаукому (WGPA) започаткували у 2008 році День боротьби з глаукомою, а з 2011 року – Всесвітній Тиждень Глаукоми (World Glaucoma Week). Цю ініціативу підтримала і Україна. В цьому році він проходить з 10 по 16 березня.

Захворюваність на глаукому постійно зростає, оскільки частка літніх людей у загальній чисельності населення планети стрімко збільшується, а ризик розвитку цієї хвороби підвищується з віком (особливо після 45 років).

Найбільша проблема втрати зору від глаукоми полягає в тому, що сліпоти можна було б уникнути, якби пацієнти вчасно зверталися за медичною допомогою. Тому основна мета - це раннє виявлення хворих на глаукому і надання їм своєчасної та сучасної допомоги.

Регулярне відвідування офтальмолога і увага до власного здоров'я допоможуть запобігти її розвитку або сповільнити прогресування.  Найважливішим фактором для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення.

Глаукома (від грец. - колір морської води, блакитний) - важке захворювання органу зору, яке отримало назву від зеленого забарвлення, яке набуває розширена і нерухома зіниця в стадії найвищого розвитку хворобливого процесу - гострого нападу глаукоми. Звідси ж і друга назва цього захворювання - «зелена вода» або «зелена катаракта».

У сучасній офтальмології термін «глаукома» об’єднує групу захворювань, які мають різне походження, але спільні симптоми: підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ), звуження поля зору, розвиток атрофії зорового нерва. Захворювання на глаукому може прогресувати з різною швидкістю. Раннє її виявлення та своєчасне лікування дозволяє зберегти зір протягом тривалого часу.

Оскільки глаукома веде до незворотної сліпоти, вона відіграє важливу роль в формуванні інвалідності по зору. У кожного третього пацієнта, хворого на глаукому, через 10 років з моменту захворювання настає сліпота на одне око, у кожного десятого – на обидва ока. В Україні глаукома складає 16,9% в структурі первинної інвалідності по зору, посідаючи третє місце, в той же час в Європі на глаукому припадає 12% всіх випадків сліпоти.

На глаукому може захворіти кожен. До групи підвищеного ризику належать люди старші 40 років, які мають спадкову схильність до цієї хвороби, переносили коли-небудь хірургічні втручання на очах, страждають на супутню судинну патологію.

Як правило, розвиток глаукоми відбувається внаслідок підвищеного внутрішньоочного тиску. З метою своєчасного виявлення захворювання та призначення лікування потрібно вимірювати внутрішньоочний тиск, а також проходити огляд зорового нерву та перевірку поля зору не рідше, ніж один раз на рік.Якщо при погляді на світло, перед очима маячать райдужні кола, відчувається затуманювання зору, зміни в полі зору, слід негайно звертатися до офтальмолога.

Хоча вилікувати глаукому неможливо, сучасні методи лікування дають змогу призупинити прогресування глаукоми, зберігаючи при цьому зір і працездатність людини та запобігаючи сліпоті і інвалідності.

Вимірювання внутрішньоочного тиску, огляд зорового нерву, перевірка поля зору сучасними комп'ютерними методами, та інші методи діагностики дозволяють своєчасно виявити захворювання, призначити лікування (медикаментозне, лазерне, або хірургічне) та запобігти сліпоті.

Глаукома відноситься до "дорогих" захворювань, оскільки має хронічний тривалий перебіг, потребує постійного динамічного лікувально-діагностичного спостереження. Отже з метою запобігання інвалідності внаслідок глаукоми актуальним питанням є не тільки удосконалення профілактичних, діагностично-лікувальних заходів, але й підвищення обізнаності населення щодо суті захворювання, методів профілактики та раннього виявлення цієї тяжкої хвороби, а також - необхідності суворо дотримуватись рекомендацій офтальмолога.

Боротьба з глаукомою неможлива без залучення широких верств населення та активної просвітницької діяльності, оскільки недостатність мотивації та інформованості – значущі бар’єри на шляху до успішної профілактики глаукоми.

І хоча вилікувати глаукому, на жаль, не можна, зберегти зір - можливо. Хворий на глаукому потребує постійного обстеження задля того, щоб своєчасно внести зміни в режим лікування та, таким чином, запобігти погіршенню зору.

Раннє виявлення захворювання, адекватне лікування та чітке дотримання рекомендацій лікаря – складові успіху в боротьбі з цим підступним захворюванням. Лікувати глаукому можна як медикаментозними засобами (краплі, уколи, таблетки), так і лазером та хірургічними методами. Однак, існує небезпека, яка криється в тому, що в разі нормалізації внутрішньоочного тиску пацієнти самостійно призупиняють застосування рекомендованих препаратів, змінюють режим лікування. А це приводить до ще більшого прогресування глаукоми та прискорення зниження зору.

Відкрити пам'ятки про глаукому:

Пам'ятка №1

Пам'ятка №2